Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак.
Знайтися Cм. знаходитися.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води?
Попідперізувати, -зую, -єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком.
