Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Понамазував підошви смолою.
Привітати, -та́ю, -єш, гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте.
Різочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа.
2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко!
Спокуса, -си, ж. Искушеніе. Пильнуйте та моліться, щоб не ввійшли в спокусу. І не введи нас у спокусу.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло.
Холодниця, -ці, ж. Подвальная тюрьма, арестантская. Були запорожці в холодниці. Старший запорожець у залізах сидить, а товариство в колодках.
