Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повикнути

Повикнути, -ну, -неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. КС. 1882. X. 26. Повикли вони вже так робити. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКНУТИ"
Брьо́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари. Мет. 85.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. Н. п. Рк. Левиц.
Картохля, -лі, ж. = картопля. Желех.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. Гол. III. 385. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.