Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.

Вижати Ii Cм. вижинати.

Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.

За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.

Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.

Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.

Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл. 1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Ном. № 2918. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама. Ном. № 7152. 2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Шевч. 178. Уродив постернак. Шевч. 243. Яке Бог уродив, таке й жну. Ном.

Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.

Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. (№ 13844). Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля кн. А. А. Шаховского: «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. (Сочиненія кн. А. А. Шаховского, Спб. 1898, «Дешевая Библіотека» Суворина, стр. 10). Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.

Шухляда, -ди, ж. 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. шухлядка.