Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повикликати

Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКЛИКАТИ"
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати. Вх. Зн. 21.
Катати, -та́ю, -єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Поборсень, -сня, м. Постромка. Сим. 37.
Помовкнути, -немо, -нете, гл. Умолкнуть (о многихъ). Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. Мир. Пов. II. 110. Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, — вони всі і помовкли. Драг. 11.
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл. 1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили. Чуб. V. 988. 2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене. Драг. 64.
Хвест, -та, м. Пиръ, празднество. Купно тут собрані, на хвест сей созвані священники з попадями, бакаляри з співаками. Гол. II. 496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИКЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.