повигнивати

Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.

Випадкові слова

Примирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.

повністю...

Опряга, -ги, ж. Смерть. Нехай на її опряга прийде.

повністю...

Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.

повністю...