Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повидло

Повидло, -ла, с. = павидло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИДЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИДЛО"
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria. Вх. Пч. І. 13.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо. Морд. Пл. 13.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було. Верхнеднѣпр. у.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Хихітня, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. Cм. хихіт. хихітню справляє. Смѣется. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИДЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.