Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиколювати

Повиколювати, -люю, -єш, гл. 1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Мнж. 39. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Чуб. V. 854. 2) Переколоть (всѣхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИКОЛЮВАТИ"
Бебех!, меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу! Шевч.
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється, Г. Барв. 438.
Гріше́чок, -чка, м. Ум. отъ гріх.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИКОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.