Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина.
Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
Зани́куватися, -куюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] заникну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. Звалять дуба в кручу. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах.
Ледащи́ця, -ці, об. Нерадивый, нерадивая, негодникъ, негодница, негодяй, негодяйка. Ходила б у білому, дак скажуть — чепуриться, ходила б у чорному, дак скажуть — ледащиця. Ум. ледащи́чка, ледащи́ченька. А Нечипорів батько та був собі великий ледащичка: спився і звівся ні на що. Аж він самий п'яниченька й великая ледащиченька.
Нали́ти, -ся. Cм. наливати, -ся.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Хланок, -нку, м. Флангъ.
Черевань, -ня, м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.
2) = череванька.
