Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиватися

Повиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. повитися, -в'юся, -єшся, гл. 1) Повиваться, повиться, обвиться. Серпанком повивається. Долина туманом повивається. 2) Пеленаться, спеленаться. Погано повивається сим повивачем. 3) Завиваться, завиться. Кучері повилися. 4) О растеніи: ползти, виться, обвиться. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140. Королів цвіт повився по лісі. Г. Барв. 89. 5) Взвиваться, взвиться. Тоді жайворонки повилися. АД. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИВАТИСЯ"
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Кролячий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50.
Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту. Гол. Од. 55.
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Штих, -ха, м. 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. Штихи у суходіл стромляли. АД. II. 19. 2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху. Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали. Драг. 62. 5) Як штихом докинуть. Очень близко. Ном. № 7748.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.