Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник

Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРХНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРХНИК"
Брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ. Башт. 22.
Куряч, -ча́, м. = курець. Вх. Лем. 430.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Попереривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перервати, но во множествѣ.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕРХНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.