Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Жбирь, -рі, ж.
1) Наносъ въ рѣкѣ, мель.
2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка.
Подоходити, -димо, -дите, гл.
1) Дойти.
2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків.
3) Узнать, додуматься. Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло?
4) — розуму. Вырасти и сдѣлаться разумными.
Постаритися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Обоє постарились.
Стопекельний, -а, -е. То же, что и пекельний, но въ усиленномъ смыслѣ. Ой Ироде пребеззаконний, мучителю стопекельний.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.
Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.
