Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перійка

Перійка, -ки, ж. Раст. Triticum repens. Вх. Пч. II. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРІЙКА"
Брязкити, -кит, ж. мн. Бренчалки, погремушки. Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю. У дудки грали і в брязкити бряжчали. ЗОЮР. І. 178.
Зла́гідливо и злагіднонар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Поприробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приробити, но во множествѣ.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. ІІ. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. ІІІ. 469.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич. К. ЧР. 358.
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.
Торгання, -ня, с. Дерганіе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.