Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді!
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1.
Попривозити, -жу, -виш, гл. Привезти (во множествѣ). Це син із города все попривозив.
Прилютувати, -ту́ю, -єш, гл. Припаять.
Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. Штани із дорогої саєти. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
