Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перстач

Перстач, -ча́, м.золотник. Раст. Potentilla aurea. Шух. І. 20.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРСТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРСТАЧ"
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Віяльник, -ка, м. Вѣющій, зерно. Аф. 351.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Зга́яти, -гаю, -єш, гл. О времени: по терять, пропустить. Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали — поламався. Харьк.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРСТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.