Бубніти, -нію, -єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Затве́рднути, -ну, -неш, гл. = затвердіти. Затвердло поле й не вореш.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. Хоч у одній льолі, аби до любови. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Навко́ло нар. Вокругъ, кругомъ. В Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Питати, -та́ю, -єш, гл. Спрашивать. Став же в мене козаченько та дороженьки питати. Не питаючи броду, не сунься у воду.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою.
