Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Карбований, -а, -е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований.
2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія.
3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований.
4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.
Кармазинка, -ки, ж. Родъ яблокъ съ темнокрасною кожею.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати.
Покусатися, -саюся, -єшся, гл. Покусаться. Свої собаки: покусаються і перестануть.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить.
