Валитися, -люся, -лишся, гл.
1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні.
2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся.
Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл.
1) Выноситься, винестися.
2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати.
3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться.
Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають.
Досипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = II. досипати. Молода дівчина нічки досипляє.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Кателик, -ка, м. Католикъ. Іще не заржавіла і шабля, моя сваха... Таки вона й тепер як би розозлилась, то не один кателик лобом догори стане.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Усилятися I, -ляюся, -єшся, сов. в. усилитися, -люся, -лишся, гл. Вдѣваться въ иглу (о ниткѣ).
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Парубки чаркують порційками аж любо. 2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого.
Чорнобрив, чорнобривий, -а, -е. Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. чорнобрива. Кличка коровы. Ум. чорнобривенький.
