Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перчик

Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИК"
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Га-ле! меж. Иди сюда! Вх. Лем. 402.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались. К. Досв. 11.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Ле́дарство, -ва, с. Праздность, бездѣльничанье, нерадивость. Не раз Господь спасав людей своїх з неволі, та ледарством своїм вони його гнівили. К. Псал. 247.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. Левиц. І. 22.
Простьобати, -ба́ю, -єш, гл. Простегать.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.