Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перстінець

Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРСТІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРСТІНЕЦЬ"
Бадьо, -дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. Бадю! возьміт мене на віз! Шейк.
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ. Жел.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Труханя, -ні, ж. = труха 2. Вх. Пч. II. 6.
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРСТІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.