Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пернач

Пернач, -ча, м. = пірнач.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРНАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРНАЧ"
Басюка, -ки, м. Ув. отъ бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. ІІ. 29.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРНАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.