Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язний

В'язний, -а, м. Относящійся къ тыльной части шеи. в'язне сіло. Сало съ шеи. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИЙ"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Набіси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Набѣситься.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Полувниця, -ці, ж. = полуниця. МВ. ІІІ. 138.
Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла. Харьк.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.