Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овечник

Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧНИК"
Вимівка, -ки, ж. 1) = вимова. Мнж. 177. 2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Гав III, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Наперебеса́ нар.нести́. Нести что-либо какъ бесаги, т. е. перекинувъ черезъ руку, черезъ плечо. Желех.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила. Чуб.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.