Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овечник

Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧНИК"
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава. Мнж. 181.
Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути. Ном. № 1212.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Здереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Превратиться въ дерево, одеревянѣть. Відро скаменіло мармором біленьким, дівча здеревіло явром зелененьким. Рудан. І. 34.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Рейментарський, -а, -е. Относящійся къ рейментарю. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Тайно нар. = таємно. К. Псал. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.