Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перчина

Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИНА"
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Недотепний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний. Рудч. Ск. II. 7.
Підпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. підпух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Припухать, припухнуть.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться. Желех.
Совиний, -а, -е. Совиный. Совина лапа. Чуб. І. 95. Совині очі. Грин. III. 391.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.