Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Багат, -та, -те. Кр. форма отъ багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав.
Голя́р, -ра́, м. = Голій.
Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ
Нехаяти, -хаю, -єш, гл.
1) Не радѣть о чемъ.
2) Пренебрегать чѣмъ.
Пазушина, -ни, ж.
1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ.
2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину.
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Староденний Дніпро.
Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Ум. чме́лик. Летить чмелик.
