Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригрубник

Пригрубник, -ка, м. ? Мил. М. 62. Желех. Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Ном. № 10380. Cм. грубник 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУБНИК"
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Витурити Cм. витуряти.
Відповісти Cм. відповідати.
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Наку́льгувати, -гую, -єш, гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує. Черниг. г.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГРУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.