Відраювати, -раюю, -єш, сов. в. відраяти, -раю, -єш, гл. Отсовѣтовать, не совѣтовать, не посовѣтовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Дука́т, -та, м. 1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Набив дукатами гаман. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб'є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. 2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Измѣнить. То Савка раду обмінив.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Полистуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
