Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригрущати

Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Черк. у. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Новомоск. у. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися. Маркев. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГРУЩАТИ"
Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. вишничок. Харьк.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий. Грин. II. 185.
Переліска, -ки, ж. Раст. Hepatica tpiloba Chait. ЗЮЗО. I. 124.
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Соцький, -кого, м. Сотскій. Чуб. V. 973. Настановляють того мужика соцьким. Грин. II. 245.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Гол. II. 304. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. ІІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГРУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.