Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив.
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний.
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. І росли води, і прибували дуже на землі. Його дуже вдарено.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай!
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Не в такому наварювали, та виїдали. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост.
