Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. 2) Напильникъ. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Життя злиденне. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Косарик, -ка, м. 1) Ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати.
3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває.
4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Час приходить умірати, нікому поради дати. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
