Дору́бувати, -бую, -єш, сов. в. доруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі.
Дра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. = дертися.
Збурма́ти, ма́ю, -єш, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д.
Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців.
Купувати, -пую, -єш, сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. І хліба ні за ща купити. купувати молоду. Въ свадебномъ обрядѣ давать угощеніе и деньги братьямъ невѣсты и ихъ товарищамъ, которые будто-бы продаютъ послѣднюю. 2) Брать землю въ аренду. Чи не можна б на цей год купить де небудь землю на овес?
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. І в них перевертом усе перевернулося.
Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл.
1) Перековывать, перековать, наново сковать.
2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають.
3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье.
4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене.
Уплітка, -ки, ж.
1) Гарусная лента въ косахъ.
2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. Ум. уплі́точка.
