Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкраій

Безкраій, -я, -є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. І. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКРАІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКРАІЙ"
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Кордобанець, -нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Мняч Cм. м'яч.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє. Гол. III. 259.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Це. Cм. Се.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКРАІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.