Зільни́к II, -ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок.
Лабатий, -а, -е. Съ большими лапами.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе.
Приповзати, -за́ю, -єш, сов. в. приповзти, -зу, -зе́ш, гл. Приползать, приползти.
Сиворакша, -ші, ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша.
Слюзавий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Сало слюзаве.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова.
Шуринець, -нця, м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей.
