Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригніт

Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті... К. ХП. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТ"
Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Голоцюцьок, -цька, м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. Левиц. Пов. 150.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере! Чуб. II. 187.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Понайбільше нар. По большей части. Вх. Лем. 453.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГНІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.