Гевка, гевси, нар. = гев.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл.
1) Подпускать, подпустить.
2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли.
3) — москаля. Врать, соврать.
Полупанок, -нка, м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Данта старого полупанком нашим, можна здивувать.
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Кладь соломы.
Роззявляка, -ки, об. = роззява. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала.
Срібло-злотий, -а, -е. Серебряный съ золотымъ. Червонії черевички на ніжечки, срібло-злотий поясочок на станочок.
