Брамурний, -а, -е. — камінь Азотная окись кобальта.
Знітитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. Зігнувся, знітився. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ).
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового.
2) О масти: свѣтлорыжій. сѣрый съ желтымъ отливомъ. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Ум. полове́нький.
Полотно, -на, с.
1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового.
2) = пілка 3.
3) Клинокъ косы. Ум. полоте́нко, полотенце, полотенечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Полотенка на станок. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка.
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме?
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!...
