Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Витрушування, -ня, с. Чистка печныхъ трубъ.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. 304.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Обжигать, обжечь.
2) Отоплять, отопить.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Ум. пароїк. паройок.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву.
