Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Значіння, -ня, с. Значеніе.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). На селі вже світло позасвічувано.
Розломлювати, -люю, -єш, сов. в. розломити, -млю, -миш, гл.
1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили.
2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене.
Сизоорленький, -а, -е. Сизый какъ орелъ? Ви, голубці сизокриленькії, сизокрилі, сизоорленькії.
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею.
