Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолоччя

Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧЧЯ"
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Нави́ти Cм. навивати.
Продешевити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Продешевить, слишкомъ дешево продать. Ви ж глядіть, дядьку, не продешевіться. Мир. Пов. II. 47.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ. Шейк.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.