Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішувати

Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШУВАТИ"
Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.
Відпочивання, -ня, с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання. Макс. (1849). 54.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.
Пристановити Cм. пристановляти.
Розлічити, -ся. Cм. розлічувати, -ся.
Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.