Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик.
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Зади́рчастий, -а, -е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається.
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану.
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Ум. невірничка.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки.
