Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Найпа́к нар. = найпаче.
Почухратися, -ра́юся, -єшся, гл. = почухатися. Почухрайся, де тя не свербить.
Протичка, -ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань.
Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає?
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.
