Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір.
Клюба, -би, ж.
1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах.
2) Тиски.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз.
Хороший, -а, -е.. Cм. хорош.
