Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолочити

Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.
Воювничий, -а, -е. = войовничий. К. ЦН. 157.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Повіддиматися, -маємося, -єтеся, гл. Отдуться; выпятиться (во множествѣ) Землянки при самій землі як могилки повіддималися. Мир. ХРВ. 80.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Потрусини, -син, ж. мн. Собраніе небольшого числа гостей, лицъ болѣе близкихъ семьѣ, на другой день послѣ пирушки, для доѣданія и допиванія остатковъ отъ вчерашняго дня. Лубен. у. Слов. Д. Эварн.
Прожерти Cм. прожирати.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Н. Вол. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.
Чистість, -тости, ж. 1) Чистота, отсутствіе грязи, сору. Желех. 2) Чистота духовная. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.