Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолочити

Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки. КС. 1883. VII. 497.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.