Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолочити

Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Горзи́на, -ни, ж. Плетень изъ ивы. Греблі гатили, кілля забивали, горзину та драницю клали. Макс. (1849) 55.
Коловатиця, -ці, ж. 1) = коловатень. 2) Вертячка, веретенница (овечья болѣзнь). Желех.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Котл. Ен. V. 9. Так у млость укине. мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав. Чуб. III. 425.
Огидність, -ности, ж. Мерзость, гнусность.
Підрадливий, -а, -е. Обманчивый. Як п'єш та почуваєшся по сназі, то чоловікові горілка панує, а як же не почуваєшся по сназі, — ото вже підрадлива річ. Лубен. у.
Поміж пред. 1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. Чуб. піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде. Федьк. 2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть. Мил. 131.
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Цвоняк, -ка, м. Часть, кусокъ составного обода деревяннаго колеса. Полный ободъ составляется изъ 6 цвонякі́в. Литин., Камен. у. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.