Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Запряга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Запрягаться, запречься. Троє разом запряглись.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір.
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Помотати, -та́ю, -єш, гл. Смотать (во множествѣ). На тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала.
Прокупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило.
