Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зітліти

Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІТЛІТИ"
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Віддухопелити, -лю, -лиш, гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре. Г. Барв. 365.
Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
На́встіжнар. Настежь.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.
Штукенція, -ції, штуке́рія, -рії, ж. = штука 4 и 5. Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі? Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.