Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Ґре́че нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ: Він став біля печі та й почав підпивати пивце грече.
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ.
Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Улесливий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли.
2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу.
3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування.
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
