Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Запаску́джувати, -джую, -єш, сов. в. запаску́дити, -джу, -диш, гл. Загадить. Як чор-зна-що — не чепать, щоб і посуди не запаскудить.
Купка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Очам світлость показав.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
