Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Бігнуть, пливуть човенцями.
Кватирочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кватира.
2) Ум. отъ кварта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали.
Нуда, -ди́, ж. 1) = нуд 1. Де люде, там нуди. Що там росказувати? Нуда така! Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. 2) = нуд 2. Серце б'ється, дак нуда така візьме.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками.
Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пліндрувати.
Страхіття, -тя, с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського.
Товчок, -чка́, м.
1) Толкучій рынокъ.
2) Ударъ, толчекъ.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
