Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки.
Решта, -ти, ж. Остатокъ, остальное. Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. та й решта. Да и все тутъ. От скажу вам: ви ледачі та й решта. до-решти. Въ конецъ, совершенно. От лиха воля минула й до-решти.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Ум. хрипке́нький.
