Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потічок

Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІЧОК"
Відмастити Cм. відмащувати.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Запарто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння. Федьк. Желех.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. XI. 522. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти. Ном. № 921.
Приснопити, -плю́, -пиш, гл. Прибить, пришибить. Г. Барв. 131. Поли не кулаком, то словом приснопить. Г. Барв. 273.  
Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі. Ном. стр. 293, № 114.
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.