Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потічок

Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІЧОК"
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
Марнува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.