Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий).
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
Мітла́стий, -а, -е. Похожій на метлу, широкій (о бородѣ). Із-за борід, мов кущ лози, мітластих.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени.
2) Обѣднѣть, обнищать.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum.
Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде.
Ухань, -ня, м. = вухань.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Хребет, -бта, м.
1) Хребетъ, спина. Досиділась що й сорочки на хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. на хребті́ мати що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. на хребет заробити що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому емірати. з хребта знімати що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шусте — лину здіймати: і се, каже, наше, і се наше.
2) Тупой край пилы.
