Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поторкати

Поторкати, -ка́ю, -єш, гл. Касаться, трогать, толкать. Вітрець віє, повіває і ворітечка поторкає. Чуб. III. 211. Старого козака совстрічає, — гордим словом зневажав; молодого совстрічає, — опрощення не приймає, стременем у груди поторкає. Лукаш. 43. 2) Потрогать, потолкать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОРКАТИ"
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати. Мнж. 140.
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = повітриця. Вх. Уг. 260.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Розжива, -ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений. Г. Барв. 221.
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. Cм. стругач 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.