Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпака

Потіпака, -ки, ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІПАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІПАКА"
Ґа́ва 1, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. Н. Вол. у.
Набо́кувато нар. Наклонно въ одну сторону. Набокувато зроблений віз. Черк. у.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Невилазний, -а, -е. Непроходимый, невылазный, изъ котораго выбраться, вылѣзть нельзя. Невилазне болото. Черк. у.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Попустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай. К. ПС. 13.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІПАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.