Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпач

Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІПАЧ"
Верше нар. Выше. Харьк.
Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть. Рудч. Чп. 246.
Гу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, дѣлаться гуще. А глина все гусне, гусне. Канев. у. Кров у жилах гусне, холодіє. К. МБ. ХІІ. 266.
Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Порозливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разлиться (во множествѣ). Річки широко порозливалися. Харьк. у.
Свинарча, -чати, с. Мальчикъ свинопасъ.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха. Харьк. у.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.