Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потіпач

Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІПАЧ"
Бридно нар. Противно, гадко. Бридно тверезому межи п'яними сидіти. Камен. у.
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Голічерева нар. = голівчерева. Голічерева лежить на воді. Харьк. у.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. Уман. у.; замереть.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий. Чуб. V. 497.
Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. МПр. 161.
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.