Винний Ii, -а, -е. 1) Винный. Камінне серце, а винний смак — чому то так?
2) Виноградный. Ой сіяла винні квіти із приполу.
Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Переправа, -ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа.
Піжити, -жу, -жиш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить.
2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить.
Приклякти, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик».
