Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Жадо́ба, -би, ж. 1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. 2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. Велика жадоба у простих людей до освіти. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала.
Карбівка, -ки, ж.
1) Нарѣзываніе мѣтокъ.
2) Чеканъ, чеканка.
3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю.
