Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Паніматка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Яка хатка, така й паніматка. Скажи мені, паніматко, щиро. Ум. паніматочка. А в нашої паніматочки один синочок.
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив.
Посклеювати, -юю, -єш, гл. Склеить (во множествѣ).
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.
