Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна).
Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий.
Плюгавенький, -а, -е., Ум. отъ плюгавий.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Поганяйло коло коней. 2) Бичъ, кнутъ.
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Пополотніла Мотря.
